oxymona (oxymona) wrote,
oxymona
oxymona

Самійло від Ярослава Яріша

Ну шо, настав час побалакать про ось цю книжечку. Я все відкладала-відкладала, а потім стало вже нікуди. Воно ж свербить і пече. Значить, тре писать.

На сторінках книжкових магазинів її хвалять. Таке собі українське фентезі, пригоди, козаки характерники, міфічні істоти... навіть сама Смерть!

Отож і я читала, очікуючи, ба навіть жадаючи тих пригод, тої містики, того духу українського козацтва... Навіть вигадала собі, що книга крута, вмовила себе, що все супер класно написано... тільки мова бідненька, але ж то для дітей років 12 книга, а не для мене дорослої та вибагливої. Там же такі офігезні ілюстрації! Ви б бачили! Тобто зараз побачите... У всьому ж іншому, клепки мені вправив Іван Багряний із своїми Тигроловами, що я взялась перечитувати (а, виходячи із того, що в школі я його читала як попало і нічо не пам'ятаю, то вважайте, що читати наново) паралельно із Самійлом. Нагадав мені Іван і про мову живу, різноманітну, яскраву і пишну, і про почуття, і про те, як буває глибоко поринеш в книгу, що герої її перед тобою живі стоять та всміхаються. Живі!

Що в книзі Самійло гарного - це ілюстрації. Вони епічні, хай їм грець! Особливо оці м'язисті чолов'яги з оселедцями, з моєї суто жіночої точки зору, вийшли просто бомбезні. Де тут смайлик з сердечками замість очей?

Діти в книзі напрочуд розумні, сиплять приказками, дотепними жартами, вони такі врівноважені, мають дорослий погляд на життя і взагалі ідеальні! Розумію, що так часто "малюють" дітей у книжках щоб маленькі читачі брали з них приклад. Але воно якось вже занадто вийшло, чи що?

Мова просто бідна. Короткі речення, майже немає описів природи, не відчуваєш духу, не поринаєш у той час, у те місце, у степову спеку чи у збурливе примхливе Чорне море.

Сцена зі Смертю, що приходила до дорослого неголовного головного героя, взагалі злизана із Вію. Хлопець Самійло молиться до бога щоб захистив тяжко пораненного друга, і кожну ніч до нього приходить Смерть і ті молитви відштовхують її від помираючого. Це можна було б так закрутити, такого драматизму туди напустити, страху та почуттів, що всі б обісралися... Від захоплення, звичайно. Але сцену злили, обійшовши банальним "три ночі приходила... три ночі молився..." Ет!..

Персонажі книги наче трохи із життя - не ідеалізовані, швидко відмовляються від своїх мрій. От була у неголовного головного героя кохана, він її всю книгу визволяв-визволяв, вишиванку на грудях за неї рвав, а вона взяла та вийшла за турецього пашу. Воно-то зрозуміло, що хто її питав, але в кінці (увага спойлер!!!) вона його вже кохає і дитину від нього під серцем носить. В ідеалі, повинна б або боротися до останнього, або в море кинутись. Ну, це я про канони.

Наш неголовний головний герой як дізнався, трошки зажуривсь, та не дуже сильно і не надто довго. Швидко оговтався і пішов по своїм козачим ділам. Наче це була не його самоціль по книзі.

Хлопчик Самійло, на чию честь і книга названа, і наче як головний герой позиціонується, та чомусь головним не відчувається. Такий собі пішачок, який тихо-тихо вперто-вперто досягав своєї мети і досяг! Свою сестричку врятував, на відміну від тої дівчини, шо туркам віддали. Але, як воно по канонам повино бути, повинен був вирости і фізично (типу, сильнішим стати, чи вправнішим) і духовно. Та якось воно по ньому не видно. А от його друг-неголовний головний герой, той навіть калачиків отримав - став (увага спойлер!!!) характерником, набув сили силенної і здібностей магічних докупи. Шо за фігня?!

Коротше, я навіть не знаю що сказати по цій книзі. Ярославу вона зайшла рівно, без особливих емоцій. Чи варто її читати? Мабуть... Вона легка, на відміну від інших українських книжок, де непозбувна бентега іде пліч-о-пліч із нестерпними стражданнями.

А може, я не права, і бідність мови, простота сюжета и поверхневість - то не плюси книги для дітей, а все ж таки мінуси.

Чогось так багато на карті назв, але й половина в книзі не згадується. Рушниця не вистрілила.


Зате є Дідько, який підбиває пити горілку.


Гляньте-но на ці малюночки!


Як епічно!

І така мене бере образа за те, що до цих ілюстрацій якусь кашу без масла подають!..

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments